кінчик

кінчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до кінець I 1).
••

На кі́нчику пера́ — у письмовому вигляді, в записаному викладі.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "кінчик" в других словарях:

  • ве́нчик — венчик …   Русское словесное ударение

  • леде́нчик — леденчик …   Русское словесное ударение

  • ле́нчик — ленчик …   Русское словесное ударение

  • плаву́нчик — плавунчик …   Русское словесное ударение

  • роза́нчик — розанчик …   Русское словесное ударение

  • тушка́нчик — тушканчик …   Русское словесное ударение

  • вінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гребінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • загінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Калінчик — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • камінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»